Фінансова звітність в Україні переживає період трансформації, яка виходить далеко за межі переходу з П(С)БО на МСФЗ. Євроінтеграційні процеси, цифровізація звітності через XBRL, нові вимоги до звітності зі сталого розвитку формують вимоги, до яких компанії повинні готуватися вже сьогодні.

Що таке XBRL і чому це важливо

XBRL- це відкритий міжнародний стандарт електронної фінансової звітності. XBRL перетворює фінансові звіти з документів (PDF, Word), на структуровані дані, які автоматично обробляються. Кожен елемент фінансової звітності (дохід, витрати, активи, зобов'язання) отримує унікальний тег з єдиної таксономії (це як цифровий словник фінансової звітності, тобто набір тегів, якими позначаються статті звітів, примітки та зв'язки між ними).

В ЄС XBRL вже є обов'язковим для публічних компаній. Директива про прозорість (Transparency Directive) вимагає подання річних фінансових звітів у форматі ESEF, який базується на Inline XBRL. Це означає, що фінансова звітність подається у форматі XHTML, придатному для читання людиною, з вбудованими XBRL-тегами для комп'ютерної обробки.

UA IFRS XBRL Taxonomy 2025

Україна вже впровадила власну Таксономію UA МСФЗ XBRL і регулярно оновлює її для подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі. Актуальна версія - Таксономія UA МСФЗ XBRL 2025 - використовується для річної звітності за 2025 рік та проміжної звітності у 2026 році.

Основні елементи Таксономії UA МСФЗ XBRL включають статті та показники фінансової звітності за МСФЗ, які підлягають розкриттю. Для компаній, які складають фінансову звітність за МСФЗ або планують перейти на МСФЗ, це означає, що звітність має бути підготовленою у форматі, який придатному для електронного подання та автоматизованої обробки.

Євроінтеграція: гармонізація стандартів

Процес євроінтеграції України прямо впливає на фінансову звітність. Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає поступову гармонізацію українського законодавства з acquis communautaire ЄС, включаючи сферу бухгалтерського обліку та аудиту.

Конкретні напрямки гармонізації включають:

  • Директива про бухгалтерський облік (2013/34/EU). Встановлює правила для річної та консолідованої фінансової звітності в ЄС. Україна поступово адаптує своє законодавство до вимог цієї директиви, зокрема щодо класифікації підприємств (мікро, малі, середні, великі) та вимог до звітності.
  • Директива про аудит (2006/43/EC). Регулює обов'язковий аудит річної та консолідованої звітності. Впровадження вимог цієї директиви впливає на ринок аудиторських послуг в Україні, включаючи вимоги до зміни аудиторів які перевіряють компанії.
  • Регламент про МСФЗ (1606/2002). Вимагає від публічних компаній в ЄС складати консолідовану звітність за МСФЗ. Хоча Україна вже запровадила обов'язкове застосування МСФЗ для окремих категорій підприємств, повна гармонізація з цим регламентом розширить коло таких компаній.

Звітність зі сталого розвитку: наступний рубіж

Директива ЄС щодо звітності зі сталого розвитку (CSRD - Corporate Sustainability Reporting Directive) вже змінює ландшафт корпоративної звітності в Європі. Хоча для України обов'язкове впровадження CSRD ще попереду. Однак, тренд до поєднання фінансової та нефінансової звітності стає дедалі очевиднішим.

Компанії, що працюють з європейськими клієнтами, вже зараз можуть отримувати запити щодо ESG-показників (нефінансові дані, які пов'язані з екологічною відповідальністю, соціальною сталістю та якістю корпоративного управління). Зазвичай це відбувається під час перевірки підрядників і постачальників.

Що очікувати у 2026–2027 роках

У 2026–2027 роках фокус зміщується не на запуск XBRL, а на його практичне використання: якість даних, коректне тегування, валідацію звітності та оновлення таксономії відповідно до змін у МСФЗ. Паралельно Україна рухається в напрямі запровадження звітності зі сталого розвитку, тому компаніям варто поступово готуватися до збору ESG-даних і майбутнього зближення з європейськими стандартами.

Що робити компаніям вже зараз

Для компаній, які вже складають звітність за МСФЗ, XBRL - це не майбутня вимога, а практична реальність. Звітність зі сталого розвитку в Україні ще перебуває на етапі поступового впровадження, адже уряд планує запровадження стратегії до 2030 року. Тому компаніям варто вже зараз підвищувати якість фінансових даних для XBRL-звітності та поступово налагоджувати збір базових ESG-показників.

Навести порядок у фінансових даних. XBRL потребує чіткої структури даних: зрозумілого плану рахунків, якісної аналітики, правильної прив'язки показників до статей звітності та внутрішніх перевірок.

Почати збирати базові ESG-дані. Навіть якщо компанія поки не зобов'язана подавати звітність з розвитку, європейські клієнти вже можуть запитувати такі дані під час перевірки підрядників і постачальників.

Оцінити інструменти та відповідальних. Компанії варто визначити, хто всередині відповідає за фінансову та ESG-інформацію, які дані вже є в ERP, бухгалтерських системах або HR-системах, а що доведеться збирати окремо. Вибір XBRL-рішень, ERP-модулів або зовнішніх консультантів залежить від масштабу бізнесу, складності звітності та вимог клієнтів чи регуляторів.

Майбутнє фінансової звітності в Україні - цифрове, стандартизоване та інтегроване з європейськими системами. Таким чином, компаніям варто готуватись до них змін заздалегідь.